В Здолбунові почав свої гастролі Державний цирк-шапіто «Вогні цирку». В четвер відбулась перша циркова вистава цього колективу. О 19 годині заграла музика, почалось дійство на арені. Мені разом з сім’єю вдалось відвідати цю циркову виставу. Все було чудово – і добре підготовлені та «відшліфовані» номери, і нові декорації, і професіоналізм артистів.
Але найбільшою приємною несподіванкою стала моя зустріч після цирку з товаришем, другом дитинства Миколою.
Микола приїхав на свою рідну землю провідати родичів та друзів . Він запросив мене в гості до себе на декілька днів. Живе мій товариш в місті Гродно республіки Білорусь.
Я давно хотів подивитись власними очима , як живуть «наші брати» білоруси , а тому з радістю погодився на запрошення. Поїздка повинна була відбутись через день , тобто в суботу.
Сказано-зроблено. В поїздку взяв з собою лише саме необхідне, але незабув покласти в сумку відеокамеру. Одна справа – самому побачити, інша – донести побачене до інших співвітчизників.
Вранці в суботу автомобіль марки «Фольксваген» подав звуковий сигнал навпроти мого будинку – потрібно вирушати в дорогу.
До державного кордону в Удрицьку ми доїхали без будь-яких пригод. Лише біля Колоденки Рівненського району в зв’язку з реконструкцією магістралі Київ –Львів до ЄВРО-2012, нам пришлось трішки почекати, так як рух транспорту обмежувався.
Кидались в очі заросші бур’янами поля та не дуже добрий стан доріг з численними вибоїнами, горбаками та повною відсутністю розмітки.
Біля першої години дня ми були на кордоні.Черги транспорту не було. Перед нами зупинився один автомобіль, а за нами ще два.
Про те, що можуть виникнути якісь проблеми при перетині кордону я не думав –паспорт громадянина України був в повному порядку. Деякі занепокоєння викликало те, що те , чи дозволять провести відеокамеру. Та все пройшло гладенько . Час що пішов на оформлення документів склав 40 хвилин.
Автомобіль, що рухався перед нами , митники трохи зптримали: в багажнику знаходився ящик з українською горілкою. А провозитиможна не більше одного літра на людину.
На кордоні запам’яталась також група молодих хлопців, що з коробками , де була якась апаратура, прямувала власним ходом з України в Білорусь. Великих проблем з митниками та прикордонниками у них не виникло.
Приблизно о 13 год.75 хвилин ми опинились на території республіки Білорусь.
Стан доріг набагато покращився , зникли вибоїни, ями , нерівності. На протязі всієї подорожі з Удрицька до Гродна, а це приблизно 340 км , пейзаж за вікном автомобіля був однаковим : розмітка дороги була бездоганною, дорожні знаки були новими та у великій кількості.
Великі площі полів, що не обробляються та заросли бур’яном в Україні, змінились чистими та ухоженими полями полями на білоруській території. Саме настав час збирання зернових культур , і там і тут працювали комбайни,що були виготовлені в самій Білорусі. Смітників чи бур’яну не було видно на протязі всієї подорожі.
Відмітив про себе, що майже не помітно маршрутних таксі, яких дуже багато в Україні.
Під час руху не помітив жодного ларька чи приватного намета, де б продавались продукти харчування та готувались страви . В Білорусі такого немає.
Склалось враження, що сьогодні в цій республіці з’єднались Радянський Союз та Європа. Союз був помітним по великій кількості колгоспів , радгоспів, що зарарз в Білорусі називаються СКП ( сельскохозяйственное кооперативное предприятие) по повній відсутності приватного бізнесу. З Європи було взято чистоту, ухоженість, піклування про простих людей.
Хочу ще загостриту увагу на такій відмінності України від Білорусі , як на майже повну відсутність городиків та дачних ділянок трудящих в Білорусі.У всякому випадку, я не помітив жодної людини, що працює на своїй ділянці. Склалось враження, що таких ділянок в республіці немає.
Проїжджаючи дорогою, в очі кидались райони в сільських населених пунктах, де були побудовані однакові одно- двоповерхові котеджі зі всіма зручностями .
Мої попутники сказали, що це агромістечка.Президент республіки для того, щоб закріпити на селі молодих спеціалістів, побудував по всій Білорусі велику кількість таких містечок. Ордер на проживання в такому котеджі надається молодим спеціалістам з сім’ями . Виплата вартості помешкання молодий спеціаліст здійснює на протязі 40 років.
Дуже сподобався Пінськ своєю архітектурою , чистотою та порядком.
По дорозі ми зупинились в Ружанах біля розвалин якогось палацу, точніше цілого комплексу., що розкинувся на великій території.Раніше мені не доводилось бачити щось подібне.
Під час подорожі білоруською територією не помітив жодного міліціонера .Хоча на українській території вони були скрізь, а два ДАІшники (біля Рівного та біля Сарн) ховались в кущах з радарами.
І ось ввечері о 19год30 хв ми прибули в кінцевий пункт подорожі – місто Гродно.
Далі буде.
|
